Розкол можна подолати на базі канонів та догматів, вважає Афанасій Зоїтакіс.

Визнання українських розкольників частиною єпископату привело Елладську Православну Церкву до хаотичного стану. Про це заявив Афанасій Зоїтакіс, доцент кафедри церковної історії Московської духовної академії, доцент кафедри історії Церкви істфаку МДУ, на засіданні наукового лекторія «Крапівенський 4» у Російському православному університеті святого Іоанна Богослова 3 листопада 2021 року, повідомляє patriarchia.ru.

Як зазначив Зоітакіс, з українського питання в Греції існує розмежування: одні архієреї приймають так звану «Православну церкву України», інші навпаки – «дистанціюються та співслужать лише з представниками канонічної Церкви».

«При цьому ці ієрархи співслужать один з одним і з духовенством інших Православних Церков. З канонічної точки зору це абсолютно хаотичний стан. Все це нагадує ситуацію між Першим та Другим Вселенськими Соборами, коли Церква розділилася на безліч течій і представники цих течій так само хаотично перебували у спілкуванні один з одним. Тоді вихід було знайдено і Церква возз'єдналася», – наголосив експерт.

Сьогодні у грецькому Православ'ї, на його думку, є здорові сили для такого поєднання. «Я вірю, що згодом, на базі канонів та догматів цей розкол вдасться подолати», – переконаний Афанасій Зоїтакіс.

Говорячи про останні 20 років життя Елладської Православної Церкви, історик вказав на зміни в етноконфесійному складі Греції, спричинені потоком мігрантів та множенням прихильників ісламу. Він також розповів про інформаційні атаки з боку грецьких ЗМІ на Церкву, її Таїнства та традиції.

Експерт вважає, що процеси дехристиянізації, що наростають повсюдно, торкнулися й Греції: окремі православні свята повністю втратили християнський зміст, ікони прибирають із громадських місць.

«Водночас, не можна забувати про те, що у 1960-і роки стався розквіт грецького богослов'я, церковно-історичних наук, чернецтва, до Церкви прийшло безліч обдарованих людей», – зазначив Афанасій Зоїтакіс. За його словами, сьогодні і духовенство, і народ в більшості ставляться до Руської Православної Церкви з великою симпатією.