Щороку під час Великого посту, уважно слухаючи житіє преподобної Марії Єгипетської, ми зазвичай помічаємо якісь нові деталі. 

Коли преподобна Марія розповідала старцю Зосимі про своє гріховне життя, вона зауважила, що впадала в розпусту не задля матеріального прибутку, а лише для того, щоб постійно діставати нові гріховні задоволення.

Не тільки розпуста, а й усі інші пристрасті, зокрема обжерливість, гнів, сріблолюбство, сум, нудьга, марнославство, гординя, дають грішникам своєрідне задоволення. Саме заради нього людина знову й знову грішить. Що ж може її зупинити?

Найдієвішим засобом у боротьбі проти кожної пристрасті, на думку преподобного Іоанна Ліствичника, є страх смерті.

Ми маємо розуміти, що будь-яка пристрасть, будь-який гріх повільно вбиває (див. Рим. 6:23). Спочатку гріх духовно засліплює, щоб людина перестала розрізняти добро і зло. Далі він пригнічує совість, розслаблює волю,  щоб навіть у разі небезпеки не було сил чинити йому опір. Нарешті вбиває духовно, коли людина втрачає залишки віри в Бога й живе лише заради гріховного задоволення, а потім і фізично –  через хвороби та смерть. Саме загроза фізичної смерті може зупинити людину та спонукати її до покаяння.

Однак простішим і водночас дієвішим засобом проти всіх пристрастей, на думку преподобного Іоанна Ліствичника, є смирення. Якщо під час загрози смерті людина мимоволі вимушена змиритися й поміняти спосіб життя, то, коли добровільно смиряється, вона здобуває благодать Божу (див. 1 Пет. 5:5), яка в тисячі разів солодша за те задоволення, яке дають пристрасті. Так людина перемагає пристрасті.

Утім, як навчитися смирення? Смиряється людина, коли замість того, щоб довше поспати, намагається раніше встати й помолитися вдома, а ще краще – у церкві. Смиряється, коли не грішить надмірною допитливістю. Наприклад, менше цікавиться новинами, менше користується інтернетом, натомість вільний час використовує на добрі справи. Смиряється, коли не боїться стати на захист тих, кого несправедливо ображають. Смиряється, коли не прагне отримати для себе якусь дорогу річ, не хизується гарним одягом. Смиряється, коли намагається безкорисливо комусь допомогти. Смиряється, коли мовчить, хоча дуже хочеться вставити в дискусії своє слово. Смиряється, коли помірно їсть і п’є або навіть цілковито відмовляється від спиртних напоїв та м’ясної їжі. Смиряється, коли суворо дотримується посту. Смиряється, коли щиросердно кається у своїх гріхах.

Ще один важливий засіб боротьби з пристрастями – це розуміння того, що якщо я впадаю в гріх, то навіть за умови таємності його вчинення спокушаю впасти в нього й оточення, яке у вірі слабше за мене. І навпаки, коли з Божою допомогою перемагаю пристрасть, то мимохіть передаю свій переможний настрій і всьому оточенню, за словом преподобного Серафима Саровського: «Здобудь дух мирний, і навколо тебе спасуться тисячі».

Також кожна людина має усвідомлювати, що її створено за образом Божим і що вона може стати щасливою лише за умови, якщо відновлюватиме в собі образ Божий, тобто намагатиметься стати подібною до Бога в любові, милосерді, лагідності, смиренні та інших чеснотах.

Більшість із вищенаведеного постійно висміюють і мають за ніщо люди цього світу. Навпаки, нахабство, неправду, багатослів’я, осуд, пияцтво, обжерливість, хіть, цікавість, сріблолюбство, а також дорогі речі, вигідні зв’язки, порушення постів постійно виправдовують і навіть звеличують. Тому такі люди, на жаль, ніколи не зможуть відчути всю насолоду Божественної благодаті. А отже, не зможуть побороти будь-який гріх або пристрасть, тому гинуть духовно й фізично.

Преподобна Марія Єгипетська показує нам приклад смирення, завдяки якому вона не лише поборола розпусту, в якій прожила сімнадцять років, а й досягла вершин святості. Коли вона ставала на молитву, то благодать Божа піднімала її на лікоть від землі. Преподобна добре знала Святе Письмо, хоча ніколи раніше його не читала, бачила майбутнє, як теперішнє.

Нині триває війна. Люди дуже налякані, когось охоплює відчай, іншого –  великий гнів. Проте в історії людства це не перший випадок. Якщо, наслідуючи благочестивих предків, під дією страху смерті, а ще краще через добровільне смирення значна кількість людей, подібно до преподобної Марії Єгипетської, навернеться до Бога, поміняє спосіб життя, то Господь упокорить Свій гнів на милість. Велика радість на небі за одного грішника, який щиро кається (див. Луки 15:7), а скільки буде радості, коли таких людей буде десятки чи сотні тисяч.

Архімандрит Маркел (Павук)